• 068-389-76-67

Відчуження частки в статутному капіталі товариства

Відчуження учасником частки (частини частки) в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є однією з найпоширеніших правових підстав для зміни засновників. Під відчуженням частки слід розуміти передачу корпоративних прав та обов'язків іншим учасникам або третім особам, що здійснюється шляхом укладення відповідного договору.

Порядок відчуження частки в товаристві з обмеженою відповідальністю врегульовано ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" (далі за текстом - Закон). Наведені статті містять диспозитивну норму, згідно якої порядок відчуження учасником частки третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Виходячи з вище зазначеного, учасники товариства мають цілком законні підстави закріпити в статуті положення, котрі забороняють відчуження учасником частки третім особам.

Законодавство допускає можливість придбання частки учасника самим товариством. У такому разі, товариство зобов'язане продати придбану частку іншим учасникам або третім особам протягом року, або зменшити свій статутний капітал.

Варто зазначити, що продаж частки в статутному капіталі розглядається як альтернатива виходу учасника з товариства. Для господарського товариства буде ліпше, якщо учасник відступить свою частку, оскільки у такому випадку можна уникнути клопоту із зменшенням статутного капіталу. При відчуженні частки (її частини) відбувається зміна засновників ТОВ та змінюється розподіл часток учасників в товаристві.

Договір купівлі-продажу корпоративних правПерехід права власності на частку або її частину оформляється договором купівлі-продажу, міни, котрий є різновидом договору купівлі-продажу, дарування. При продажі частки решта учасників товариства мають першочергове право купівлі частки пропорційно до розміру своїх часток. Продавець зобов’язаний повідомити решту учасників товариства про намір продати частку та запропонувати їм придбати частку на умовах запропонованих третій особі.

Законодавство України не закріплює жодних вимог щодо форми та змісту повідомлення про намір учасника товариства продати частку. А тому вирішення цього питання належить до компетенції вищого органу управління товариства - Загальних зборів учасників. Форму, зміст, порядок та строки направлення повідомлення про намір продати частку іншим учасникам товариства та отримання відповіді на нього варто детально зазначати в статуті.

З метою зменшення ризиків оспорювання договору купівлі-продажу корпоративних прав, решту учасників товариства доцільно повідомляти виключно у письмовій формі шляхом направлення на їх адресу повідомлення про продаж частки цінним поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Також вказане повідомлення можна вручати учаснику особисто з відміткою про його отримання. У повідомленні слід зазначити умови на яких учасник має намір продати частку, принаймні ціну та розмір відчужуваної частки. Щодо ціни відчужуваної частки слід зазначити наступне. Відсутність нормативно - правового регулювання порядку визначення ціни частки у статутному капіталі товариства наводить на думку, що продавець самостійно визначає ціну відчужуваної частки, котра може бути як більшою так і меншою від розміру номінальної вартості такої частки.

Якщо у визначені Законом або статутом строки інші учасники товариства не виявлять бажання придбати частку, вона може бути відчужена третій особі. Частка у статутному капіталі товариства може бути відчужена учасником у випадку її повної сплати. У випадку часткової оплати частки, частка може бути відчужена лише у тій частині, у якій вона вже сплачена.

Якщо відчуження частки відбулось з порушенням переважного права купівлі інших учасників товариства, такі учасники можуть звернутися до суду за захистом порушених прав.

Форма договору купівлі-продажу корпоративних прав

У більшості учасників при укладенні договору купівлі-продажу корпоративних прав виникає питання, яку форму договору обрати при укладенні правочину (договору): просту письмову чи письмову, котра підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки Цивільний кодекс України та Закон не містять вимог щодо форми договору купівлі-продажу корпоративних прав, у такому випадку слід керуватися загальними положеннями про правочини та положеннями котрі регулюють окремі види договірних зобов'язань. Так положення ст. 208 ЦК України передбачає, що правочин, який укладається між фізичною та юридичною особою, а також між фізичними особами на суму, котра становить 340 грн. або перевищує зазначену суму слід вчиняти у простій письмовій формі.

Положення ст. ст. 657, 716, 719 ЦК України взагалі не містять згадки про договори відчуження корпоративних прав, а тим паче, що такі договори підлягають нотаріальному посвідченню. Вище зазначені положення лише зазначають, що договори купівлі-продажу, міни, дарування укладаються у письмовій формі, та лише у випадках передбачених законодавством підлягають нотаріальному посвідченню, наприклад при відчуженні нерухомого майна. Договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю, за попередньою домовленістю сторін, може бути посвідчено нотаріально.

При нотаріальному посвідченні договору про відчуження частки у статутному капіталі товариства, якщо продавцем виступає фізична особа, нотаріуси вимагають надати нотаріально посвідчену згоду другого з подружжя. Потреба у такій згоді відсутня для продавця, якщо частка належить йому (їй) на праві приватної власності, наприклад, частка придбана до укладення шлюбу або подарована в шлюбі виключно одному із подружжя.

Відчуження частки або частини частки в статутному капіталі має наслідком зміну засновника ТОВ, що відповідно до законодавства потребує державної реєстрації змін до установчих документів.