• 068-389-76-67

Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю

Право на вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю передбачено ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (далі за текстом – Закон) та ст. 148 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України). Проте, відсутність чітко передбаченої процедури виходу учасника з ТОВ породжує безліч корпоративних конфліктів та є предметом постійних обговорень науковців, дискусій юристів та суддів.

Стаття 10 Закону передбачає, що учасник має право вийти з товариства у встановленому порядку. Скористатися зазначеним правом учасник може у будь-який час, не залежно від мотивів, проте з додержанням процедури передбаченої Законом та статутом товариства. Право на вихід учасника з ТОВ не може обмежуватися статутом, загальними зборами, а будь-які положення, що забороняють таке право є нікчемними.

Таким чином, вихід учасника з ТОВ – це безумовне та добровільне волевиявлення учасника направлене на припинення корпоративних правовідносин з господарським товариством. Вихід з товариства – односторонній правочин. Вихід учасника з товариства передбачає припинення права власності на частку, що має наслідком припинення корпоративних прав та обов'язків та виникнення в учасника прав щодо виплати йому вартості частини майна підприємства та дивідендів.

Вихід учасника з товаристваПроцедура виходу учасника з ТОВ розпочинається з повідомлення товариства про свій вихід з нього. Так учасник повинен повідомити товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом (ст. 148 ЦК України).

Якщо із складу учасників товариства виходить фізична особа, повідомлення оформляється у формі заяви про вихід, а юридична особа приймає відповідне рішення. Повідомлення про вихід направляється товариству цінним листом з повідомленням про вручення або вручається особисто посадовим особам товариства.

У разі зміни засновників, які пов'язані з виходом учасника з ТОВ, державному реєстратору, відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", також подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) заяви фізичної особи про вихід з товариства. Законодавець чітко не передбачає прямого обов'язку нотаріально засвідчувати заяву про вихід з товариства. Втім, деякі державні реєстратори просять надати нотаріально засвідчену заяву.

Вихід учасника з ТОВ оформляється протоколом загальних зборів. В протоколі зазначаються підстави для виходу учасника, строки та порядок виплати вартості частини майна юридичної особи та дивідендів або строки та порядок передачі майна в натурі, новий розподіл часток між учасниками, порядок внесення змін до статуту тощо.

Варто зазначити, що вихід учасника з ТОВ, аналогічно як і виключення учасника, має наслідком зміну складу засновників ТОВ та зменшення статутного капіталу, що в свою чергу потребує згоди кредиторів товариства. Для уникнення даної ситуації, учасники можуть поступити наступним чином:

  1. при виході учасника до товариства входить новий учасник, який вносить грошові кошти або майно, що відповідають розміру частки учасника, що вибув. Тобто загальними зборами учасників одночасно буде прийнято рішення про вихід одного учасника та прийняття нового учасника;
  2. при виході учасника, решта учасників приймають рішення про збільшення статутного капіталу до передбаченого статутом розміру, шляхом внесення до статутного капіталу додаткових внесків всіма або деякими учасниками.

Проблема визначення дати виходу учасника з ТОВ

До цього часу найбільш дискусійним залишається питання, яку дату вважати днем виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю. Склалось декілька підходів до вирішення даної проблеми, а саме:

  • дату прийняття загальними зборами рішення про вихід учасника;
  • дату подання учасником заяви про вихід з товариства відповідним посадовим особам або вручення такої заяви цим особам органами зв'язку;
  • дату державної реєстрації змін в установчих документах товариства.

Думка Вищого господарського суду України

Відповідно до п. 4.12. Постанови Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Думка Верховного Суду України

Натомість іншої думки додержується Верховний Суд України. Так, відповідно до п. 28 Постанови "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 р. вихід учасника з товариства жодним чином не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Моментом виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі підприємства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

З одного боку ВСУ наголошує на тому, що вихід учасника з товариства не залежить від волі (дій) інших осіб (органів), що в принципі не підлягає сумніву. Проте з іншого боку, правова позиція ВСУ не узгоджується з положенням ч.1 ст. 148 ЦК України, згідно якої учасник зобов'язаний повідомити товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Завчасне повідомлення товариства про свій вихід, на наш погляд, жодним чином не обмежує право учасника на вільний вихід з товариства. А тому позиція ВГСУ з додержанням вимог ч. 1 ст. 148 ЦК України здається більш логічною та обґрунтованою. Поставити остаточну крапку у цьому питанні в змозі Верховна Рада України шляхом внесення "якісних" змін до законодавчих актів.

Розрахунки з учасником при виході з товариства

Відповідно до ст. 54 Закону на товариство покладено обов'язок виплатити учаснику, що вийшов грошовий еквівалент вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. За заявою учасника та за згодою товариства вартість частини майна юридичної особи може бути замінена поверненням майна в натуральній формі. Вказана виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства. Строк виплати не може перевищувати 12 місяців з дня виходу учасника з товариства.

Вартість частини майна юридичної особи, яка підлягає виплаті учаснику, часто стає предметом судового спору. Законодавчі акти не містять положень щодо того, яка вартість майна товариства повинна братись для розрахунку вартості частини такого майна, ринкова чи балансова? Вищий господарський суд України у п. 4.19. Постанови зазначив, що під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Учаснику, який вийшов з товариства виплачуються належні йому дивіденди, котрі розраховуються на дату виходу з товариства. Майно, передане учасником юридичній особі тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.